шаблоны joomla 1.7

Thursday, April 24, 2014

Статті

Родинне свято

«Тато, мама, я – разом ми сімя» 

На фоні музики звучать слова за кулісами                                                                                                      

Ніч. Тишина.

В тихім шелесті трав Адам у Єви запитав:

-Кохана, люба, мила, чарівна,

Скажи мені єдина,

Хто буде дарувати життя.

А потім доглядати дитя?

-Варити, прати, прибирати,

Сімейне вогнище оберігати?

- Постійно радість дарувати,

Усіх теплом обігрівати?

-А ти мій милий ,неповторний,

Скажи мені ,єдиний,

Хто буде рід наш берегти,

І множить покоління?

- Хто дбатиме усе життя

Про щасливе майбуття?

- Кохати буде до забуття,

І поруч буде все життя?

І так сім раз звучало я , я, Я .

Ось так створилася сім»я

На сцену виходять ведучі

 1.Доброго дня, шановні гості!

 2.Доброго дня ,  шановна  громадо !

 1.Сьогодні у нас незвичайне свято. Воно зіткане з добра і щирості, ніжності і зворушливості.

 2.Бо воно родинне, сімейне-разом з татами і мамами. А де тато і мама, де братики і сестрички - там завжди весело, сонячно і затишно.

 1.Усі ми добре знаємо, що людина сильна тоді, коли вона не одинока, коли її є кому підтримати. Коли в неї є сім»я . Бо сім»я- це наша опора, це той причал, до якого пристаєш, ховаючись від бід та незгод, де знаходиш спокій і затишок.

 2.Тут людина робить свої найперші кроки, звідси виходить у широкий світ. У сім»ї вона навчається любові і добра. Тут вона вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам'ять свого народу.

 1.Сім’я-це пристань і гавань

Сюди повертаємось знов і знов

Із мандрів далеких і плавань -

Тут вічно панує любов.

Тебе тут завжди пам’ятають

Куди б ти не їхав, не йшов

На тебе постійно чекають

Увага, турбота, любов.

Сімейний вогонь палає,

Теплом заповнивши дім

Хай тато маму кохає

Хай щастя не зраджує їм.

 2. І тому сьогодні в цей гарний світлий день ми запрошуємо вас на шоу-конкурс

«Т А Т О,  М А М А, Я- Р А З О М   МИ   С І М Я» 

  1. Для участі в ньому ми запрошуємо родини : 

 ___________________________________________________________________ 

Так , шановні мої!

           Ведіть себе пристойно

           І послухаємо всі,

           Хто ж тепер у нас журі.

 Родина, сім»я - це найдорожче для кожної людини.

 Адже хто першим посміхається до немовляти?

 Хто вдень і вночі чатує над колискою прислухаючись до подиху дитини?

 Хто купає Боже творіння, коли рученята ще зовсім безпомічні?

 Хто витирає сльози малюкові і пригортає до серця, щоб загоїти його болі та жалі в поцілунку батьківської любові?

 Тато і мама

 Хто від себе відриває, тільки б дитині було вдосталь, навчає робити перші кроки в житті?

 Тата і мама

 Хто доглядає, прилучає до школи, щиросердечно переживає дитячі успіхи і невдачі, підйоми і падіння?

 Знову ж таки-тато імама

 А коли дитина підросте та йде у світ шукати кращої долі, хто благословляє в дорогу, дає вказівки на майбутнє, проливає сльози на прощання?

 Батьки наші

Сім»я. Що значить це-то кожен знає,

Хто зріс в сім»ї і хто її не має,

І як тут не приховуй , не таї ,

Залежить наше щастя від сім»ї

 Кожна сім»я щаслива по своєму…

 Хто вони?

 Які вони?

 Про себе просимо розповісти

 Отже, перший конкурс…Давайте, познайомимось…або ж «з гордістю про себе»

  Родина, рід…Які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті.

Бо всі ми з вами ніжні гілочки ,

На дереві , що вже стоїть віки.

Це дерево-наш славний родовід,

Це батько. Мати, прадід твій і дід…

 Родинного вогнища щедре тепло

Димів не пропустить, не спалить крило.

В далекій, як небо, дорозі воно

Зорею причалу людині дано

 Наступний конкурс має назву «Родовідне дерево»

 В ньому від конкурсантів вимагається розповісти про свій родовід. Найбільше балів набере та сім»я, яка «докопається найглибше»

 Людина—найдосконаліше творіння на землі. У Біблії сказано , що Бог створив для неї світ, наділив її розумом. Силою, талантами…Покликав Бог до себе трьох своїх підданих , і дав одному з них 5 талантів, другому -2, третьому -1. Через деякий час ті повернулися до свого господаря і той, що мав 5 талантів, набув ще 5, той , що мав 3-набув ще 3, а третій-і той один що мав загубив і нічому не навчився. Покарав його господар вічною темрявою і сказав:»Тому, хто має ще додається, а хто нічого немає, і ні до чого не прагне нічому не вчиться, то забере і те, що він мав.

 Отже, кожна  людина наділена якимось талантом, має якісь задатки, які треба розвивати

 Недаремно кажуть, що кожна людина подібна діаманту. Як коштовному камінню потрібна обробка, інакше не світити йому яскравим променем , так і людині необхідно вчитися, пізнавати, розвиватися.

 Ось і наші учасники світяться, як коштовне каміння, адже в них тих талантів незліченна кількість..

 Вони зараз це покажуть…

 Запрошуємо розпочати конкурс  «Для вас будемо виступати» сім»ю………………..-

 Чи знаєш ти як виміряти стародавність роду?

 -Напевне, нашою пам»яттю .

 -А я думала, що для цього потрібний якийсь прилад. Машина часу, наприклад…

 --Ну, машина не машина, а фотоапарат точно.

 -В наших родин чарівний фотоапарат. Він зафіксував моменти життя сім»ї.

 Конкурс «Наш вернісаж»

 А останній конкурс буде найсмачніший , найапетитніший . Звичайно , це конкурс на кращу фірмову страву  сім»ї

 А кращим буде той кулінарний виріб , який господиня зуміє подати разом зі своєю родиною найоригінальніше .

 Бо буває й таке : уміла готувати , та не вміла подавати , або ж навпаки . Всі сім»ї ретельно готували , смажили , варили , одним словом краще один раз скуштувати , ніж сто разів побачити і почути .

 Отже , демонструємо кулінарію Ржищівської кухні

 А можна  я буду дегустатором ?

 Почекай , ще нічого не готово .

 Як не готово ? ( принюхується )  А. що це пахне ?

 Це запах суперництва та жаги перемоги .

 Ні , я знаю як пахне суперництво . А це зовсім інший запах . Ну можна я буду пробувати страви ?

 Можна , але трішки можеш зачекати ?

 Можу ( ковтає слину ) , якщо не захлинуся слиною .

 Доки ти та журі ковтатимуть слинки і будуть вгамовувати свій апетит для вас танцює «Дивосвіт» . Зустрічайте !

 Захоплююче враження від побаченого та почутого . На жаль , конкурсна програма закінчилася .

Всі ви трішки стомилися і засиділися . Отож , я пропоную зробити невеличку перерву .

Ось ми знову разом. Своєю родиною.

 Родина, рід, рідний…Святі і мудрі слова ,- бо    в них прадавнє коріння сімейної  спільності ,глибоке і чисте джерело народного буття, народної моралі. Кожна сім»я щаслива по-своєму. А як же  воно починалося ,. оте сімейне щастя, де його витоки, де джерело,. де той пагінець, з якого виросла родинна гілка.

 Добра пам»яте , світла пам»яте пригадай,

День перший і найсвітліший на всі віки-

Серце повниться щемом радісним через край,

І рука так несміло тягнеться до руки.

 Якою вона була ваша перша зустріч? Коли стрілись погляди двох незнайомих людей, з особливою ніжністю дві душі впізнали одна одну і зраділи одне одному…

Може це був весняний день чи літня спека, чи осінній літній дощ, чи холодна зимова днина?

Давайте подумки і серцем вернемося в той день, де починалося ваше щастя, ваше кохання.

( музика звучить сильніше потім  стихає зовсім)

 Вони тепер далеко-далеко від вас. І перша ваша зустріч і перший поцілунок. Тільки чи далеко? Ні , тут, поруч ,бо поруч найдорожча людина. І якщо покласти невеличку жіночу    долоню в міцну чоловічу ,то можна повернути все-все, що знаєте і пам»ятаєте, тільки ви вдвох .І зараз вічно молодий вальс запрошує вас, дорогі наші родини .І хай він нагадає вам вашу першу зустріч.

(танцюють вальс)

День народження сім»ї. Наречена в білому весільному платті., як лебідка, І наречений найкращий в світі. І гучне весільне «гірко» і радісні вітання. І щастя в дорогих коханих очах. А може й не було гучного весілля, а лише хвилююча світла  радість від того, що ви тепер завжди удвох. А потім кожного року коли підходить дата вашого одруження, ви відзначаєте цей день, як свято вашого кохання

( музика)

А зараз ще кілька поетичних рядків, бо тільки поезія зможе передати всю чашу ваших почуттів, які пізнали ви, чоловіки, вперше відчувши себе батьками.

( на фоні музики)

Вікно далеко-далеко, аж біля самого даху,

Цигарка у третій пачці осталась одна єдина,

Там , у стерильній палаті зомліла від болі і страху

Народжує сина чи доньку кохана його дружина..

Як їй там, бідній, зараз, тільки б усе стерпіла,

Тільки б усе нормально, бо як же вона страждає,

Білі на вікнах штори. Ніч від тривоги біла…

-Вас, молодий чоловіче, он медсестра гукає…

 Вони з»явилися на світ  ваші діти. Так і бажані, такі довгождані , любимі, і їх поява внесла в сімейне життя стільки радості, щастя, клопоту, хвилювання!

Маленькі, вразливі. Беззахисні вогники, що зігрівають наші серця і стають всім змістом нашого життя.

Ось вони наші діти, наша  гордість ,наше щастя, клопіт наш. Хай освічується материнською і батьківською любов»ю їх доля.

(діти під музику заходять з свічками)

 Після того, як до Бога звернувся чоловік і заявив про свою нудьгу, Бог задумався, з чого зробити жінку, якщо весь людський матеріал пішов на чоловіка. Після короткого роздуму, став він створювати жінку.

З кількох яскравих променів сонця.

Всіх чарівних фарб зорі.

Задумливого смутку місяця.

Краси лебедя.

Грайливості кошеняти.

Ласкавого тепла хутра.

Притягальної сили магніту.

Він змішав усе разом, а потім додав туди:

Холодного мерехтіння зірок.

В’їдливості – мухи.

Впертості осла.

Ревнивості тигриці.

Отруйності змії.

Дурману опіуму.

Та безпощадності стихії.

Оформив постать, вдихнув у неї життя. Цю жінку передав чоловікові, промовивши при цьому: "Бери її такою, яка вона вийшла, і не намагайся її переробити, зазнавай щастя з нею протягом життя і терпи муки від неї до самої смерті”.

 Ця легенда, звичайно, жарт, але є в ній і доля істини.

 Ірландська мудрість говорить:»Трьох найважче вибрати - жінку, косу і бритву»

Не знаю, як відносно коси і бритви, але жінок ,ви , дорогі чоловіки, вибрали собі наймиліших, най лагідніших, найкращих. А які вони господині, майстрині, кулінари!

Яке в них любляче серце, вправні умілі руки!

Усе високе від жінки!

Кохання до жінки надихає чоловіків на відкриття, творчість, подвиг.

А для того щоб…Ні…Не так…Я запрошую до себе чоловіків, голів сімейств. Представляю їх. Кожна жінка знає свого, це для іншої – все може бути. Всім відомо, що не мали б ви собі дружини, якби не теща, - друга ваша мама. Жінка, яка подарувала життя вашій половині, а вам свою дочку. Також відомо, що теща знає все, вміє все, і завжди права. Існує 2 правила для визначення правоти тещі. Перше говорить: "Теща робить правильно, говорить правильно, вона права. Якщо не переконаний, почитай правило 2: "Теща завжди права.

А ще вона любить давати поради.

Конкурс 1.

Суть конкурсу полягає в тому, що потрібно згадати і записати найчастіше вживані поради вашої тещі. Хто запише більше, той сильніше любить свою тещу!

(Художній номер)

Конкурс 2.

Розмови розмовами, а давайте подивимося чого навчили вас ваші рідні мами. Уявіть ситуацію: ваша дружина на відпочинку в санаторії. Із залишеного нею одягу чистою є лише одна сорочка та і та без ґудзика на рукаві. Запасний ґудзик є, голка є, нитки є… А чи є ваше вміння?

Хто краще і швидше пришиє ґудзик?

(Художній номер)

Конкурс 3.

Шановні чоловіки! Чи пам’ятаєте ви, які найперші квіти ви дарували нинішнім своїм дружинам? Я пропоную вам це згадати, бо наступний конкурс буде саме про квіти.

На столі ви бачите кольоровий папір, клей, ножиці, нитки, дротики. За той час поки буде звучати художній номер – повинні зробити квітку.

(Художній номер)

Конкурс 4.(Спільний)

А зараз пропоную татам спробувати себе на поетичному поприщі.

Завершіть куплет: В день Святого Валентина, вижу странную картину…

А мами складають казковий салат. «Зустрілись Іван – дурак з Іваном – царевичем і пішли шукати Шахерезаду …»

А зараз поки наші мами і тата готуються до вашої уваги (Художній номер)

Конкурс 5.

Шановні чоловіки! Тещу ви любите, уміння передані рідною матусею – не забуті, квіти робити вмієте, та й поети з вас не погані… А як ви відноситеся до школи? Ви пам’ятаєте в яку школу, і в який клас ходять ваші діти? А домашні завдання робите з ними? На столі лежать зошити дітей. Знайдіть зошит своєї дитини!

 1.  Ще земля в зимових шатах білих,

      Та з-під снігу майже непомітно

      Виглянув зненацька серцю милий

      Соромливий пролісок блакитний.

 

  1. Ще зимові віхоли літають,

      Та прихід зими не зупинити

       І дзвінкі краплини починають

       У промінні сонячнім бриніти.

3.   Весна… Чи не чудова пора року? Дійсно, надзвичайна. І саме такої чарівної пори, коли все розквітає, все оживає приходить до нас свято 8 Березня. Свято жінки, жінки-дружини, жінки-матері.

4.  Мама…Це саме прекрасне слово, яке висловлює людина. Воно звучить на всіх мовах однаково ніжно.

5.  Слово «мама» росте з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука.

6.  І зі звуку – сльозинки народиться одного дня на світ святе слово «мамо» мовлене устами дитини.

7.  Тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мати. Це – мить, і це – вічність, бо мама живе завжди з нами.

8.  У найтяжчу годину стогоном виривається із грудей тільки одне слово – як остання надія на порятунок «мамо». То подає голос наша душа, то мати захищає свою дитину.

9.  Людині, чия любов не знає меж, хто найбільше нас любить – мамі присвячуємо ми сьогодні нашу зустріч.

10.  Мама, матуся, матінка…Чарівне, ніжне, щире слово…Це слово співуче, мелодійне, як і та пісня, що линула з вуст любої матусі з ранку і до світанку.

11.  Ненька – всьому початок. Все прекрасне в людині від променів сонця і від молока матері. Мати – берегиня роду, всього того, що передає він з покоління в покоління.

12.  Мабуть, ой як важко було б мамі в житті, якби поруч неї не було тата, якого діти люблять і поважають не менше від мами. Але життя завжди наділяє мамі більше турбот. Недаремно каже народне прислів’я «Жінка підтримує в хаті три стовпи, чоловік – четвертий».

13. Берегиня – це та, що береже нашу оселю, оберігає від напасті та лиха. Це твоя і моя мама. Прокидаючись у ранці, ми наспіх снідаємо і біжимо до школи, часто забуваючи подякувати. Засинаючи у вечері, бачимо над собою її лагідні очі, забуваючи іноді сказати тим очам слова любові чи навіть лагідне «на добраніч».

14. Мати ніколи не вимагає від нас ніяких жертв, а сама задля нас жертвує всім – навіть життям.

15. Хоча б яку ти вибрав із доріг,

Хоча б якими ти пішов шляхами,

Та через терни горя й бід

Ти повертаєшся до мами.

16. Це теплі руки і вуста,

Що так в дитинстві зігрівали

Завжди з тобою мандрувало.

17. Спіши до неї крізь літа,

Шануй, люби, не дай тужити,

Бо лиш вона – і рідна, і свята –

З тобою вічно буде жити.

 18. Заплющ очі, прислухайся і почуєш мамин голос. Він живе в тобі, знайомий і рідний. Його не сплутаєш ні з яким іншим. Навіть коли станеш дорослим, завжди будеш пам’ятати мамин голос, мамині руки, мамині очі.

19. Діти, сьогодні ви говорили багато про мам. Вдумайтеся ж у те, що ви щасливі, бо маєте матір. Це велике щастя. Мати дала вам перший шматок хліба і чекає від вас останнього. Тож знайте, що ваша радість – її радість.

Подивіться в матусині очі. Чи не здається вам, що вони благають «Дитино моя, слухайся мене, люби, поважай». Велика радість бачити маму щасливою, щоб її обличчя завжди сяяло усмішкою.

 Кожен учень говорить слова і дарує мамі квіти, потім стає назад на сцену.

 20. Ні з чим не зрівняти посмішку моєї мами – стільки вона дарує мені тепла. Так одчайдушно щораз мені хочеться щоб не зникала вона, а жила, щоб світилися мамині очі і освітили для мене всі дні. Роки життя віддам я охоче – тільки б всміхалася мама мені.

21. Я хотіла б, як мама, бути завжди веселою, спокійною, доброю, працьовитою. Я дуже вдячна їй, моїй найдорожчій мамі, за подароване життя, за невтомні руки, за недоспані ночі, за безмежну любов, ясну усмішку.

22. Я хотіла б, як ти, прожити

Щоб не тліти, а завжди горіть,

Щоб уміти, як ти, любить.

23. Мамо! Не має милішого слова,

Ти ж бо життя і творіння основа.

Пензель, перо надихались тобою,

Вічна ти в пісні – з болем, любов’ю.

24. Я часто ночами пригадую знов

Дитинства сполохану казку…

Спасибі Вам, мамо,

Спасибі Вам, мамо за вічну любов

І щедру незміряну ласку.

25. Схилялось над ліжком привітно чоло,

Дрімали натомлені очі…

Спасибі Вам, мамо,

Спасибі Вам, мамо, за ваше тепло

І довгі недоспані ночі.

26. Нагороджений я любов’ю, -

 Хай святиться повік ім’я!

Зичу доброго вам здоров’я,

Берегине, нене моя.

27. Діти, даруйте ж завжди своїм мамам хвилини радості, бо від вашого тепла до неї стане теплішим і добрішим світ. Пам’ятайте завжди про маму: коли переходите вулицю, купаєтеся у річці, катаєтесь на велосипеді. Великим щастям для ваших матерів буде день, коли ви закінчивши школу, на випускному вечорі перший  вальс подаруєте мамі.

 Танцюють вальс.

Журі оголошує підсумки конкурсу.

Слово гостям.

 Щиро дякуємо нашим учасникам, гостям, всім присутнім у цьому залі. Зичимо вам здоров’я, щастя, взаєморозуміння.

1.Хай щастя поселиться в ваших родинах,

Хай діти сміються у вашій хатині,

Хай голуб голубку кохає й шанує,

Повага та спокій повсюди панує.

2.Нехай любов, і щастя, й доброта

Наповнюють життя все до краплини,

А серце щире й думка молода

Відлуння знайдуть в люблячій родині.

Життя хай квітне, як вишневий сад,

І кожен день усміхнено радіє,

Хай доля подарує зорепад,

Здоров’я, миру, успіхів, надії!

 І хай попри всі негаразди продовжується свято: свято добра і миру.

 Мелодія маминої колискової

 Яке безмежне щастя – дитинство починати з маминої колискової!

Ця пісня залишатиметься з нами вічно.

Вона – мамин заповіт.

Тож не даремно дитина з такою цікавістю і так

уважно прислухається до голосу мами. Це вона хоче

запам’ятати на все життя мамині поради і

застереження.

Маля вже все розуміє і приймає велику материнську

любов.

Мати ж вірить, що її кровинка – це надія і опора в

складному потоці життя. Мати знає, що любов, яку вона дарує

дитині, помножиться, а, отже, світ стане кращим.

 Мелодія батьківської любові

 Батьківська любов лине до нас дзвінкою мелодією.

Ці ноти такі високі, що жодна жива істота не може їх передати.

Тільки батьки можуть висловити, вимовити

любов до дітей так щиро і жертовно.

Ці нотки сховані у кожній людині, вони

відкриваються з роками. Та їх можуть відчути лише

батьки. Мама і тато – це наші два крила.

Чи зможемо ми літати на повну силу без одного з них?

Їхня мелодія любові летить у Всесвіт…

 Поки журі буде радитись і визначати переможців конкурсу, ми пропонуємо вашій увазі виступ відомого жіночого косметолога пана М., також відомого у світі кулінара – пана Владислава.

Пан М. пропонує присутнім маску для обличчя, щоб воно стало красивим, а пан В. запрошує приготувати яловичину печену по-козацьки. А оскільки у нас обмежений час, то наші поважні гості будуть говорити по черзі одночасно.

М. Якщо у вас жирна шкіра обличчя, то треба  легенько…

В. М'ясо відділити від шкіри та кісток і нарізати невеликими шматками.

М. Змоченою в туалетній воді ваткою потерти кожну його частинку.

В. І добре відбити кухонним молотком.

М. Змішати три столові ложки меду, п’ять столових ложок вівсяного борошна і одну чайну ложку 10%-вого розчину аміаку.

В. Залити все яйцем, збити з часником і майонезом.

М. Густо накласти одержану масу на зволожену шкіру обличчя.

В. Посипати зверху сіллю, притрусити перцем, додати меленого лаврового листка і трохи селери.

М. Накрити розпареним рушником і легко покласти голову на подушечку.

В. Засунути все в гарячу духовку і випікати до готовності.

М. Через 15 хв. Залишки маски зняти вологою серветкою.

В. Готову печеню можна полити томатним соусом.

М. Зверху нанести модний грим або макіяж.

В. Обкласти навкруги квашеними огірками і помідорами.

М. Легко скропити приємним дезодорантом.

В. Аромат і смак неперевершені – пальчики оближеш.

М. Чудовий вигляд і настрій вам гарантовано.

В. Дякуємо гостям, а зараз слово – журі.

Для кожного власна дитина найрідніша, найкраща. Виховуючи дитину, варто пам’ятати деякі правила:

1.              Не псуйте дитину. Вона дуже добре знає, що може одержати не все. Вона просто вас перевіряє.

2.              Не використовуйте силу, бо дитина вважатиме, що це єдиний спосіб вирішення проблеми.

3.              Будьте послідовними.

4.              Не обіцяйте, якщо не впевнені, що зможете виконати обіцяне, - це похитне віру в вас.

5.              Не робіть за дитину те, що вона може робити сама, бо вона все життя відчуватиме себе дитиною.

6.              Не акцентуйте увагу на недоліках, умійте побачити хороше.

7.              Не робіть зауваження в присутності чужих, це принижує дитину.

8.              Не говоріть при дитині, що вона прекрасно знає, що таке добре, а що таке погано. Це виховує завищену самооцінку.

Наказ дітям

Батько і мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. Не завдавай їм болю, образи, прикрощів, страждань. Все, що дають тобі батько і мати, - це їхня праця, піт і втома. Вмій поважати працю батьків. Найбільше щастя для батька і мами – це твоє життя. Якщо люди називають тебе недоброю людиною – це велике горе для твоїх батьків. По-справжньому любити їх – це означає приносити в дім мир і спокій.

Шановні батьки, пам’ятайте!

  1. Тільки разом у співпраці зі школою та громадськістю можна досягти результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.
  2. Обов’язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою вашої дитини. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь з класним керівником і вчителями школи.
  3. Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте успіхам разом з нею, допомагайте їй. Не дратуйтесь через невдачу, що спіткає дитину, не карайте і не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти і усвідомити помилки і загартуйте її силу допомогою і розумінням.
  4. Привчайте дитину до самонавчання й до самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов’язків. Надавайте розумну допомогу у їх виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою і силою, а добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.
  5. Сприяйте тому, щоб дитина сформувала в собі активну життєву позицію: брала участь у всіх класних і шкільних заходах. Цікавтесь планами дитини щоденно. Допоможіть підготуватися до шкільних заходів. Приймайте самі участь у цікавих справах дитини.
  6. Надавайте посильну допомогу школі, класу (озеленення класу, оформлення кутків, ремонт приміщення, участь у концертах, зборах)

 

І тоді, повірте, все буде у вашій владі. Великий Плутарх писав так: «Якими діти народжуються, це не від кого не залежить, але щоб вони шляхом правильного виховання зробилися хорошими – це в нашій владі».

 

Хто не може взяти ласкою, той не зможе взяти суворістю.

А.П.Чехов

Дитина найбільше потребує вашої любові саме тодіі, коли найменше на неї заслуговує.

Платон

«Разом ми – сімя»

 

                                                                                                   На світі білому єдине

                                                                                                 Як і Дніпрова течія –

                                                                                                             Домашнє вогнище родинне,

                                                                                                 Оселя наша і сімя…

 

Родина, рід, рідний… Святі і мудрі слова… Саме такими словами починалося родинне свято «Тато, мама, я – разом ми сімя» - у Будинку культури міста Ржищева, яке організували та провели відділ освіти та Будинок дитячої та юнацької творчості. Ведучі, а ними були координатор дитячого самоврядування Людмила Тріщун та директор БДЮТ Наталія Плоска, під гучні оплески залу запросили на сцену родини-учасниці: Бордунових, Поляків, Ковальчуків, Попченків. Різнобарв’ям наповнився зал, коли сімї розпочали знайомити глядачів з історіями створення своїх родин, світом захоплень дочок та синочків.

У родині Бордунових – тато Олександр і син Сергій постановники інсценізації, дочка Марина – танцюристка, мама Таня, до речі, член координаційної ради дитячого самоврядування міста, - співачка.

В родині Поляків донечка Софійка – поетеса, своїми віршами прославляє працю тата й мами, вони редактори місцевої газети «Ржищів».

Театралізацією своїх виступів відзначилася сім’я Попченків, де тато і мама – педагоги, знавці своєї справи, сини Богдан і Тарас їх помічники. А народилися хлопчики в один день, одного місяця, тільки Богдан в 1998 р. а Тарасик 2004 року народження.

Родина Ковальчуків надзвичайно талановита, дружна та працьовита, вони без допомоги тата, який несподівано для всіх у день свята терміново від’їхав у відрядження, підготували завдання всіх конкурсів ретельно та з любов’ю. Велике серце, зроблене руками діток-близняток Олександра і Дарини, зігрівало присутніх у залі.

Варто було побачити родовідні дерева кожної родини, глибина коріння яких сягає сивої давнини, з фото яких спостерігають за святом прапрапрадіди та прапрапрабабусі.

Чарівні фотоапарати мають ці родини, бо зафіксували вони моменти життя сімей, і вилились ці знімки у прекрасні сімейні фотоальбоми.

А чи відчував хто коли-небудь, як пахне ржищівська кухня?... Чого тільки не було серед страв, приготованих вправними руками господинь: шашлики, вареники, піца, домашня ковбаса, фарширована щука… Уміли готувати та вміли й пригощати. Поки журі смакувало та оцінювало страви, глядачів радував своїми танцями зразковий дитячий танцювальний колектив «Дивосвіт» міського Будинку культури.

Слова захоплення та вдячності висловили гості з Італії, які з благодійною місією відвідали місто в цей день. А журі ретельно аналізувало виступи кожної сім’ї: найталановитішою виявилась родина Бордунових, найоригінальнішою - родина Попченків, найпрацьовитішою - родина Ковальчуків, найінтелектуальнішою - родина Поляків. Кожна сім’я отримала цінний подарунок.

Свято закінчилось…

Але хай попри всі негаразди продовжується свято: свято добра і миру.

 Людмила Тріщун координатор дитячого самоврядування м. Ржищева 

Коментарі:

blog comments powered by Disqus